Знаю - Віктор Павлік

До чужого саду закотилась

Моя доля перстенем, заколисала

Моє серце пісня чарівна

І вона прийшла, мов з небес зійшла,

І мені сказала:

«До чужого саду закотилась

Твоя доля перстенем

Та вона не знала,

Що когось любов’ю зігріла,

Та не в добрий час

Закохала нас, розцвіла й зів'яла».

У чужому саду квітка моя

Розцвіла, то була радість

Та радість недовго була.

Я тепер у тім саду

Свою долю не знайду, знаю.

Приспів:

Знаю, винна не вона,

Знаю, а любов не зна

Того, що в серці моєму

Навіки одна.

Знаю, винна не вона,

Знаю, всесвіт поміж нас

І серце плаче, як плаче

Самотня струна.

Серце заплаче, як плаче

Самотня струна.

До чужого саду закотилась

Моя доля перстенем, заколисала

Моє серце пісня чарівна

І вона прийшла, мов з небес зійшла,

І мій спокій вкрала.

У чужому саду квітка моя

Розцвіла, то була радість

Та радість недовго була.

Я тепер у тім саду

Свою долю не знайду, знаю.

Приспів (2)

В чужой сад закатилась

Моя судьба перстнем, укачала

Мое сердце песня волшебная

И она пришла, словно с небес сошла,

И мне сказала:

«В чужой сад закатилась

Твоя судьба перстнем

Та она не знала,

Что кого-то любовью согрела,

Но не в хорошее время

Влюбила нас, расцвела и увяла».

В чужом саду цветок мой

Расцвела, то была радость

Но радость недолго была.

Я теперь в том саду

Свою судьбу не найду, знаю.

Припев:

Знаю, виновата не она,

Знаю, а любовь незнана

Того, что в сердце моем

Навеки одна.

Знаю, виновата не она,

Знаю, вселенная между нами

И сердце плачет, как плачет

Одинокая струна.

Сердце заплачет, как плачет

Одинокая струна.

В чужой сад закатилась

Моя судьба перстнем, укачала

Мое сердце песня волшебная

И она пришла, словно с небес сошла,

И мой покой украла.

В чужом саду цветок мой

Расцвела, то была радость

Но радость недолго была.

Я теперь в том саду

Свою судьбу не найду, знаю.

Припев (2)