Мама - Віктор Павлік

Забери мене у моє минуле,

Ніжно пригорни уві сні, як колись.

Всі слова лихі ти давно забула,

Що сталося з нами, пригадай, помолись.

Я б тобі приніс всі ліки від сліз,

Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,

Я б тобі співав про те як чекав,

Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.

Приспів:

Я закричу, я крізь роки полечу,

І лише твоє ім'я, мамо моя…

Я закричу, цього щастя досхочу

Даруватимуть мені твої руки неземні.

Я уже давно від образ не плачу,

Тане наче лід назавжди біль розлук,

Відчиню вікно і тебе побачу,

Зігріється серце від тепла твоїх рук.

Я б тобі приніс всі ліки від сліз,

Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,

Я б тобі співав про те як чекав,

Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.

Приспів

Забери мене…

Забери меня в мое прошлое,

Нежно прижми во сне, как когда-то.

Все слова лихие ты давно забыла,

Что случилось с нами, вспомни, помолись.

Я тебе принес все лекарство от слез,

Слезы старых оскорблений, пролегших между нами,

Я тебе пел о том, как ждал,

Встречи ждал один, не замечал времени течение.

Припев:

Я закричу, я через годы полечу,

И только твое имя, мама моя…

Я закричу, этого счастья вволю

Подарят мне твои руки неземные.

Я уже давно от оскорблений не плачу,

Тает как лед навсегда боль разлука,

Открою окно и тебя увижу,

Согреется сердце от тепла твоих рук.

Я тебе принес все лекарство от слез,

Слезы старых оскорблений, пролегших между нами,

Я тебе пел о том, как ждал,

Встречи ждал один, не замечал времени течение.

Припев

Убери меня…