Той, той - Марія Бурмака

Той, той, хто зі мною

Зупини, заспокой

Та шепоче дощ:

«Відпусти його»

Хай, хай, відлітає,

Він летить, ти відпускай

Та шепоче ніч:

«Залишись із ним…»

Знову повернеться

Так несподівано

Тінню обернеться

Ніби опівночі,

Тихо торкнеться він

Рукою до щоки,

А я… знаю це тепло

Знаю по дотику

Я не забула смак

Згадую досі ще

Необережно так

Як тамувала біль

Ніби ішла по склу

Та все… все одно люблю…

Той, той, хто зі мною

Зупини, заспокой

Та шепоче дощ:

«Відпусти його»

Хай, хай, відлітає,

Він летить, ти відпускай

Та шепоче ніч:

«Залишись із ним…»

Наполовину ніч

Наполовину день

Я не казала: «ні»

Я не шукала десь

Я тільки деколи слухала

Як росте трава

Між міський асфальт…

Тане хвилинами

Схоже на містику

Білим по білому

Ніби написане

Те розуміння снів,

Що берегло мене

Тому … я кажу одне…

Той, той, хто зі мною

Зупини, заспокой

Та шепоче дощ:

«Відпусти його»

Хай, хай, відлітає,

Він летить, ти відпускай

Та шепоче ніч:

«Залишись із ним…»

Тот, кто со мной

Останови, успокой

И шепчет дождь:

«Отпусти его»

Пусть, пусть, улетает,

Он летит, ты отпускай

Но шепчет ночь:

«Останься с ним…»

Снова вернется

Да неожиданно

Тенью обернется

Словно в полночь,

Тихо коснется он

Рукой до щеки,

А я… знаю это тепло

Знаю по прикосновению

Я не забыла вкус

Вспоминаю еще

Неосторожно да

Как утоляла боль

Словно шла по стеклу

И все… все равно люблю…

Тот, кто со мной

Останови, успокой

И шепчет дождь:

«Отпусти его»

Пусть, пусть, улетает,

Он летит, ты отпускай

Но шепчет ночь:

«Останься с ним…»

Наполовину ночь

Наполовину день

Я не сказала: «нет»

Я не искала где-то

Я только порой слушала

Как растет трава

Между городским асфальтом.

Тает минутами

Похоже на мистику

Белым по белому

Как будто написано

То понимание снов,

Что берегло меня

Поэтому… я говорю одно…

Тот, кто со мной

Останови, успокой

И шепчет дождь:

«Отпусти его»

Пусть, пусть, улетает,

Он летит, ты отпускай

Но шепчет ночь:

«Останься с ним…»