Зозуля - Мандри

Кувала зозуля в чарівних лісах до світання,

Співала коханая ніжную пісню до рання.

Принесла мені чару повну бажання,

Приголубила серце повне страждань.

Я блукав темним шляхом, чужим та ворожим,

Зимував люті зими без хліба та грошей.

Та літав до зірок, полюбив мене Бог,

Та ж іще люби, Боже, та ж іще люби, Боже.

Човен мого життя пливе в хвилях бурхливих,

Серед темних часів, примарних й мінливих.

Принеси ж мені, зоре, чару бажання,

Покохай моє серце повне страждань.

Кувала кукушка в волшебных лесах до рассвета,

Пела любимая нежную песню до утра.

Принесла мне волшебство полное желание,

Приласкала сердце полное страданий.

Я блуждал темным путем, чужим и враждебным,

Зимовал лютые зимы без хлеба и денег.

Но летал к звездам, возлюбил меня Бог,

Да еще люби, Боже, да еще люби, Боже.

Лодка моей жизни плывет в бурных волнах,

Среди темных времен, призрачных и изменчивых.

Принеси мне, зрение, волшебство желания,

Полюби мое сердце полно страданий.