Човен - Мандри

Човен пливе та хвилі здіймає,

Б’ючи вітрила в задумливу ніч.

Зорі у небі рахує керманич,

Місяць-нубієць у небі горить.

Козак міркує та не сумує,

В люльці веселий духм’яний тютюн.

З неба у море падають зорі,

В серці бентежний радісний струм.

Приспів:

Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-у-ю…

Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-у-ю…

Ду-ду-ду-ду-ду-ду-у…

На видноколі - сиві тополі,

Вітер у полі колише ковиль.

Шаблі й набої, кайдани й пістолі

Хай гинуть у морі, мов смуток і біль.

Човен пливе до синього раю,

Врешті лишаючи землю чужу.

Варти ворожі мов вітер минає,

В синьому небі мандрує…

Приспів

Лодка плывет и волны поднимает,

Избивая паруса в задумчивую ночь.

Звезды в небе считает вождь,

Луна-нубиец в небе горит.

Казак рассуждает и не грустит,

В трубке веселый ароматный табак.

С неба в море падают звезды,

В сердце смущенный радостный ток.

Припев:

Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду...

Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду...

Ду-ду-ду-ду-ду-ду…

На видоколи - седые тополя,

Ветер в поле колышет ковыль.

Сабли и патроны, кандалы и пистоли

Пусть погибают в море, как печаль и боль.

Лодка плывет в синий рай,

Наконец оставляя чужую землю.

Стражи вражеские как ветер проходит,

В синем небе путешествует…

Припев