Скелі - БЕЗОДНЯ

Тримаючи в руках своє обличчя —

Відчуваєш свою душу менш самотню.

Завмирає образ повноцінних емоцій,

Затерпає постать.

Так я хочу.

Знаєш, посмішка твоя гріє

І мов світло ясне бачу.

На завтра відкладаю мрію

І як завжди бажаю вдачі…

Розбивай свої скелі!

Відчиняй інші двері!

Не важливі вчинки минулого!

Змінюй свої дії!

Втілюй свої мрії

І знайдеш початок нового життя.

Вже мариться тобі в очах,

Не розмовляєш ти зі мною.

Насправді вчинок твій — це жах

І сходить сонце за спиною.

Не побачиш у думках

Того, що завтра могло бути.

Не треба марити у снах

І будеш жити ти минулим.

Чомусь не розумієш зовсім моїх слів

І погляд твій я відчуваю досі.

Рахую.

Скільки це триватиме ще днів,

Коли відчую запах твого волосся?

Можливо ти не зовсім вільна

І мучать сумніви тебе?

А може й навіть божевільна?

Ти усміхнись і все мине.

Держа в руках свое лицо

Чувствуешь свою душу менее одинокую.

Замирает образ полноценных эмоций,

Терпит фигуру.

Так я хочу.

Знаешь, улыбка твоя греет

И как свет светлое вижу.

На завтра откладываю мечту

И как всегда желаю нравов…

Разбивай свои скалы!

Открывай другую дверь!

Неважные поступки прошлого!

Меняй свои действия!

Воплощай свои мечты

И найдешь начало новой жизни.

Уже грезится тебе в глазах,

Не разговариваешь ты со мной.

На самом деле поступок твой — это ужас

И восходит солнце за спиной.

Не увидишь в мыслях

Того, что завтра могло быть.

Не надо грезить в снах

И будешь жить ты прошлым.

Почему-то не понимаешь совсем моих слов

И взгляд твой я чувствую все еще.

Считаю.

Сколько это продлится еще дней,

Когда почувствую запах твоих волос?

Возможно ты не совсем свободна

И мучают сомнения тебя?

А может и даже безумная?

Ты улыбнись и все пройдет.