Шляхом Сонця - Nokturnal Mortum

Я не знаю, як раніше ми жили

Якою брехнею тоді нас поїли

Якою брудною водою вмивали

Імена тих, хто тоді катували

…сила гасне на очах

…гордість тане в брудних словах

Я бачив, як вітер ніч жене

Як Сонце у прірву сідає

Як місяць вмивався у холодній воді

Як зорі шукають тепла

А ти лети… крізь холод та біль

Лети… до Сонця лети

Лети… щоб світло в крові

Залишилось назавжди

Я бачив воїнів — вони мене вели

До кола кострів, до свята богів

Я зупинився — води напився

Чистої, прозорої, як правди святої

Я вітер почув — я силу відчув

Що Сонцем гріє, душу жаліє

Я в коло зайшов — долю знайшов

В небі лише наші зорі віддзеркалюють у морі

Прадідівська сила в тім, що вірили вони

Що життя залежить лише від них

Вони несли свій меч в руці

Та кожен знав, за що померти міг

Їх сила в тім, що шляхом Сонця йшли

І не звертали нікуди

Вогонь горів в очах героїв — палали їх серця

Лунали пісні небокраєм — славили меча

Мою країну хрестом клеймували

Нашу волю в гній заривали

Потім зорею люд катували

Останні надії з душ вибивали

Сила сяє в очах

Вона народилась в щуриних серцях

Сила крила розпрямляє

Але то не наша сила

У пітьмі поживи шукає

Сліпота людська — не віра

А ти лети… крізь холод та біль

Лети… до Сонця лети

Лети… щоб світло в крові

Залишилось назавжди

Я не знаю, как раньше мы жили

Какой ложью тогда нас поели

Какой грязной водой умывали

Имена тех, кто тогда пытали

…сила гаснет на глазах

…гордость тает в грязных словах

Я видел, как ветер ночь гонит

Как Солнце в бездну садится

Как месяц умывался в холодной воде

Как звезды ищут тепла

А ты леты… сквозь холод и боль

Лети… к Солнцу лети

Лети… чтобы свет в крови

Остается навсегда

Я видел воинов — они меня вели

К кругу костров, к празднику богов

Я остановился — воды напился

Чистой, прозрачной, как истины святой

Я ветер почувствовал — я почувствовал силу

Что Солнцем греет, душу жалеет

Я круг зашел — судьбу нашел

В небе только наши звезды отражают в море

Прадедовская сила в том, что верили они

Что жизнь зависит только от них

Они несли свой меч в руке

Но каждый знал, за что умереть мог

Их сила в том, что путем Солнца шли

И не обращали никуда

Огонь горел в глазах героев — пылали их сердца

Раздавались песни горизонтом — славили меч

Мою страну крестом клеймили

Нашу волю в навоз зарывали

Потом звездой люди пытали

Последние надежды из душ выбивали

Сила сияет в глазах

Она родилась в сердцах крыс.

Сила крыла распрямляет

Но это не наша сила

Во тьме пищи ищет

Слепота человеческая — не вера

А ты леты… сквозь холод и боль

Лети… к Солнцу лети

Лети… чтобы свет в крови

Остается навсегда