Моєї мрії острови - Nokturnal Mortum

Я знаю, що крил не маю,

але іду, іду туди, де сонце сяє.

Я вірю, що здолаю хвилю,

щоб дійти, дійти туди,

де моєї мрії острови.

Та крига стане, і усе почнеться,

як то було в минулі часи.

Вузол, що тримав, розірветься,

мета доторкнеться, посміхнеться.

Відчуєш і ти,

де моєї мрії острови…

…мої самотні острови…

Світ змінився, я чую вітер,

той, що співає колискову мені.

Я йду на зорі, крізь таємну кригу,

щоб знайти себе у пітьмі віків.

Піною морською мене ти обіймеш,

холодною росою мене ти поведеш.

Йду, сонце ховає, а я усе чекаю

на сонячний знак, що вкаже нам шлях.

Обрій над морем — вітер дме полем,

п'є темрява людський страх.

Далеко — далеко на північ, де сніги,

лети, моя туга, через моря лети.

Шукай собі притулок у холодній воді.

Нехай вона тебе несе до серця пустоти.

Розбийся об скелі, щоб ніхто не зібрав,

сховайся в пітьмі, щоб ніхто не шукав.

Забудь, що я є - піди назавжди,

а я залишаюсь тут, де моєї мрії острови.

Піною морською мене ти обіймеш,

холодною росою мене ти поведеш.

Крізь туман… крізь обман…

Я знаю, що крил не маю,

але іду, іду туди, де сонце сяє.

Я вірю, що здолаю хвилю,

щоб дійти, дійти туди, де моєї мрії острови.

Промінь сонця, вогонь надії,

я тримаю в долонях своїх.

Сила, що пішла повернеться,

серце заб'ється

так заб'ється

прийдеш і ти…

туди, де моєї мрії острови…

…моєї самотності острови…

Я знаю, что крыл нет,

но иду, иду туда, где солнце сияет.

Я верю, что преодолею волну,

чтобы дойти, дойти туда,

где моей мечты острова.

Та лед станет, и все начнется,

как было в прошедшие времена.

Державший узел разорвется,

цель коснется, улыбнется.

Почувствуешь и ты,

где моей мечты острова…

…мои одинокие острова…

Мир изменился, я чувствую ветер,

тот, что поет колыбельную мне.

Я иду на звезде, сквозь тайный лед,

чтобы найти себя во тьме веков.

Пеной морской меня ты обнимешь,

холодной росой меня ты поведешь.

Иду, солнце прячет, а я все жду

на солнечный знак, который укажет нам путь.

Горизонт над морем - ветер дует полем,

пьет тьма человеческий страх.

Далеко — далеко на север, где снега,

лети, моя тоска, через моря лети.

Ищи себе убежище в холодной воде.

Пусть она несет тебя к сердцу пустоты.

Разбейся об скале, чтобы никто не собрал,

спрячься во тьме, чтобы никто не искал.

Забудь, что я есть – пойди навсегда,

а я остаюсь здесь, где моей мечты острова.

Пеной морской меня ты обнимешь,

холодной росой меня ты поведешь.

Сквозь туман… сквозь обман…

Я знаю, что крыл нет,

но иду, иду туда, где солнце сияет.

Я верю, что преодолею волну,

чтобы дойти, дойти туда, где мои мечты острова.

Луч солнца, огонь надежды,

я держу в ладонях своих.

Ушедшая сила вернется,

сердце забьется

да убьется

придешь и ты…

туда, где мои мечты острова…

…моего одиночества острова…