Забагато - Zombo

Всі ми прагнем забагато

Забагато мрієм

Забагато хочем

І замало дієм

Всі ми прагнем забагато

Забагато

Забагато

Прагнеш так багато губишся у мегаполісі

Зйомна кімната і на серці як на полюсі

Не розчинитися у натовпі голосів

Стати наче Тоні Старк із коміксів

Коли у колі незнайомців вже кілька років поспіль

Твоя мрія не виходить за межі кількох репостів

Все просто, страх і біль стає нести затяжко

Ти скурюєш тривогу всю за одну затяжку

Життя коротке, щоб губитись в кнопках

Чи муруючи себе у стіни в цегляних коробках

Ти хочеш змін і обіцяєш знову з понеділка

Грає одна і та ж платівка, далі крутишся як білка

Скільки днів так, ти вигадуєш причини

Загадково потираючи лампу аладіна

Забагато це коли живеш наче востаннє

Не встаючи з диванів, дива не є спонтанні

Всі ми прагнем забагато

Забагато мрієм

Забагато хочем

І замало дієм

Всі ми прагнем забагато

Забагато

Забагато

Ти прагнеш так багато, та пливеш за течією

Ти вигадував причини, задоволений нічиєю

Я нагадування поставлю всім, кому замало дня

Забагато спання, і хто б тебе не спиняв

Все в твоїх руках і скільки б не тинявся ти по вулицях

Роби що обіцяв, все у що віриш, те збудеться

Замало правди, стоп!

замало програних боїв

Замало знань, замало спроб, іноді жодної

Іноді мрій замало, ти підгодовуєш уяву

Розпочато нову справу, замало часу, все так мляво

Це як купляти знов квиток і не сідати у свій поїзд

Пригода, про яку вже не напишуть повість

Хвалитися уявними тріумфами, справжня реліквія

Багато прагнути, не діяти вже як релігія

Відмазки, перепони, причини, вчинки не вдалі

Ти знов заліп в інсті, поки друг тусить в Непалі

Всі ми прагнем забагато

Забагато мрієм

Забагато хочем

І замало дієм

Всі ми прагнем забагато

Забагато

Забагато

Все мы стремимся многовато

Слишком много мечтом

Слишком много хотим

И мало действием

Все мы стремимся многовато

Слишком много

Слишком много

Хочешь так много теряешься в мегаполисе

Съемная комната и на сердце как на полюсе

Нераствориться в толпе голосов

Стать как Тони Старк из комиксов

Когда у незнакомцев уже несколько лет подряд

Твоя мечта не выходит за пределы нескольких репостов

Все просто, страх и боль становится нести тяжело

Ты кожуешь тревогу всю за одну затяжку

Жизнь коротка, чтобы теряться в кнопках

Возмущая себя у стены в кирпичных коробках

Ты хочешь перемен и обещаешь снова с понедельника

Играет одна и та же пластинка, дальше крутишься как белка

Сколько дней да, ты придумываешь причины

Загадочно потирая лампу аладина

Многовато это когда живешь как в последний раз

Не вставая с диванов, чудеса не спонтанны

Все мы стремимся многовато

Слишком много мечтом

Слишком много хотим

И мало действием

Все мы стремимся многовато

Слишком много

Слишком много

Ты стремишься так много, и плывешь по течению

Ты придумывал причины, доволен ничьей

Я напоминание поставлю всем, кому мало дня

Многовато спать, и кто бы тебя не останавливал

Все в твоих руках и сколько бы не бродил ты по улицам

Делай что обещал, все во что веришь, то сбудется

Маловато правды, стоп!

мало проигранных боев

Мало знаний, мало попыток, иногда никакой

Иногда мечт мало, ты подкармливаешь воображение

Возбуждено новое дело, мало времени, все так вяло

Это как покупать вновь билет и не садиться в свой поезд

Приключение, о котором уже не напишут повесть

Хвастаться воображаемыми триумфами, настоящая реликвия

Много стремиться, не действовать уже как религия

Отмазки, препятствия, причины, поступки неудачные

Ты опять залеп в инсти, пока друг тусит в Непале

Все мы стремимся многовато

Слишком много мечтом

Слишком много хотим

И мало действием

Все мы стремимся многовато

Слишком много

Слишком много