Пробач - Юлия Думанская

Чому серце мовить з мене досить

Чому розлюбити його просить

Холодною стане тепла постіль

І в літку настане сумна осінь

Чому покохала я чужого

Чому не тікала я від ньго

Чекала ночами в неї крала,

А вона кохала як я його кохала

Пробач благаю не плач

Він мій як і твій одне на двох щастя

Пробач я чую не плач

Тобі мені так буде найкраще

Пробач не знаю тебе

Але все одно в коханні так схожі

Пробач за те що він є

За те що без нас він жити не може

Від мене до неї від неї до мене

Така у нас доля кохати напевно

Я сильна я зможу його відпустити

Хоча після цього не знаю як жити

Чому покохала я чужого

Чому не тікала я від ньго

Чекала ночами в неї крала,

А вона кохала як я його кохала

Пробач благаю не плач

Він мій як і твій одне на двох щастя

Пробач я чую не плач

Тобі мені так буде найкраще

Пробач не знаю тебе

Але все одно в коханні так схожі

Пробач за те що він є

За те що без нас він жити не може

Пробач благаю не плач

Він мій як і твій одне на двох щастя

Пробач я чую не плач

Тобі мені так буде найкраще

Пробач не знаю тебе

Але все одно в коханні так схожі

Пробач за те що він є

За те що без нас він жити не може

Почему сердце говорит с меня достаточно

Почему разлюбить его просит

Холодной станет теплая постель

И летом наступит печальная осень

Почему полюбила я чужого

Почему не убегала я от него

Ждала по ночам в ней крала,

А она любила как ее любила

Прости умоляю не плачь

Он мой как и твой одно на двух счастья

Прости я чувствую не плачь

Тебе мне так будет лучше

Прости не знаю тебя

Но все равно в любви так похожи

Прости за то, что он есть

За то, что без нас он жить не может

От меня к ней от нее до меня

Такая у нас судьба любить наверняка

Я сильна, я смогу его отпустить

Хотя после этого не знаю как жить

Почему полюбила я чужого

Почему не убегала я от него

Ждала по ночам в ней крала,

А она любила как ее любила

Прости умоляю не плачь

Он мой как и твой одно на двух счастья

Прости я чувствую не плачь

Тебе мне так будет лучше

Прости не знаю тебя

Но все равно в любви так похожи

Прости за то, что он есть

За то, что без нас он жить не может

Прости умоляю не плачь

Он мой как и твой одно на двух счастья

Прости я чувствую не плачь

Тебе мне так будет лучше

Прости не знаю тебя

Но все равно в любви так похожи

Прости за то, что он есть

За то, что без нас он жить не может