Вестерн - Vivienne Mort

Agnus Dei не знав,

Який холодний тепер Іордан.

А сльоза впала і стала для мене світлом,

І день вийшов і зажурився від моїх пісень

Про любов.

Ти приніс у руках —

В одній спокій, в іншій страх.

А чий голос то плаче, то сміється вночі?

То вітер у вікна б'ється,

А ти спи, любове моя.

Як?

Дім у мені, а мене нема вдома.

Хто мій король?

Хто герой мого дня?

Той, про кого йде мова,

Той, про кого і мови нема,

А він є.

Наші коні хочуть пити.

Наші очі хочуть сну.

Всі у сон, а я любити.

Без любові не засну.

Цілих сім вечорів налічу

Між тим, що казала, і тим, що ти чув.

І я знов бачила небо на стелі.

Найшов твій корабель на мої скелі.

Як?

Дім у мені, а мене нема вдома.

Хто мій король?

Хто герой мого дня?

Той, про кого йде мова,

Той, про кого і мови нема,

А він є.

Vivienne Mort — Вестерн

Agnus Dei не знал,

Какой холодный теперь Иордан.

А слеза упала и стала для меня светом,

И день вышел и приуныл от моих песен

О любви.

Ты принес в руках—

В один покой, в другой страх.

А чей голос то плачет, то смеется ночью?

Так ветер в окна бьется,

А ты спи, любовь моя.

Как?

Дом у меня, а меня нет дома.

Кто мой король?

Кто герой моего дня?

Тот, о ком идет речь,

Тот, о ком и речи нет,

А он есть.

Наши кони хотят пить.

Наши глаза хотят сна.

Все в сон, а я любить.

Без любви не усну.

Целых семь вечеров наличу

Между тем, что говорила, и тем, что ты слышал.

И я снова видела небо на потолке.

Нашел твой корабль на моей скале.

Как?

Дом у меня, а меня нет дома.

Кто мой король?

Кто герой моего дня?

Тот, о ком идет речь,

Тот, о ком и речи нет,

А он есть.

Vivienne Mort — Вестерн