Іній - Vivienne Mort

Куплет 1:

Невже такі безжальні небеса?

Невже зовсім вони не відчувають болю людського?

Мій поводир, сумна моя зоря, чи перший звір.

Який ступив на твоє світло й вірив, не роздумував.

Приспiв:

Мій білий день, мій ніжний іній на губах.

На чорних пелюстках, на ворона крилах.

Пухкий, ти танув, як вода.

І я розпалася на тисячі зірок.

Собою освітила кожен закуток земного тіла.

Куплет 2:

Сказав: якщо я не належала тобі.

Для чого ж я приходила у сни?

Не знаю.

Хто знає, може то була не я.

А от послухай: завдяки йому.

Я полюбила свою музику сумну.

Мене він за один раз.

Приспiв:

Мій білий день, мій ніжний іній на губах.

На чорних пелюстках, на ворона крилах.

Пухкий, ти танув, як вода.

І я розпалася на тисячі зірок.

Собою освітила кожен закуток земного тіла.

Куплет 1:

Неужели такие безжалостные небеса?

Неужели они совсем не чувствуют боли человеческой?

Мой поводырь, печальная моя звезда, или первый зверь.

Который ступил на твой свет и верил, не размышлял.

Припев:

Мой белый день, мой нежный иней на губах.

На черных лепестках, на ворона крыльях.

Пухлый, ты таял, как вода.

И я распалась на тысячи звезд.

Собою осветила каждый уголок земного тела.

Куплет 2:

Сказал: если я не принадлежала тебе.

Зачем я приходила в сны?

Не знаю.

Кто знает, может быть, была не я.

А вот послушай: благодаря ему.

Я полюбила свою музыку грустную.

Меня он один раз.

Припев:

Мой белый день, мой нежный иней на губах.

На черных лепестках, на ворона крыльях.

Пухлый, ты таял, как вода.

И я распалась на тысячи звезд.

Собою осветила каждый уголок земного тела.