Цвіте терен - Таисия Повалий

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає.

А я, молода дівчина,

Та й горя зазнала,

Вечероньки не доїла,

Нічки не доспала.

Візьму я кріселечко,

Сяду край віконця,

Іще очі не дрімали,

А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте —

Не будете спати,

Десь поїхав мій миленький

Іншої шукати.

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає.

Цветет терновник, цветет терновник,

А цвет опадает.

Кто в любви не знает,

Тот горя не знает.

А я, молодая девушка,

И горя потерпела,

Вечереньки не доеила,

Нички не доспала.

Возьму я кресло,

Сяду у окошка,

Еще глаза не дремали,

А уже восходит солнце.

Хоть дремайте, не дремайте —

Не будете спать,

Где-то поехал мой миленький

Другой искать.

Цветет терновник, цветет терновник,

А цвет опадает.

Кто в любви не знает,

Тот горя не знает.