Параска - Олег Скрипка

На перелазі там сидить Параска,

Її запаска так манить мене,

Як в лісі ватра горить в неї ласка,

А я до неї піжморгую все.

А у Параски синяя запаска,

До неї липну, як до квітки жміль.

Я її зивав, як ішла із лазка,

Стала червуна, як мак серед піль.

Через тебе, Парасуню,

Я ходжу блудом, дома не ночую.

А у Параски синяя запаска,

А ця запаска, як на рані сіль.

А у Параски синяя запаска,

До неї липну, як до квітки жміль.

Я її зивав, як ішла із лазка,

Стала червуна, як мак серед піль.

Через тебе, Парасуню,

Я ходжу блудом, дома не ночую.

А у Параски синяя запаска,

А ця запаска, як на рані сіль.

На перелаге там сидит Параска,

Ее запаска так манит меня,

Как в лесу костер горит в ее ласка,

А я к ней пиморгирую все.

А у Параски синяя запаска,

До нее липну, как до цветка жмиль.

Я ее звал, как шла из лазка,

Стала червуна, как мак среди полей.

Из-за тебя, Парасун,

Я хожу блудом, дома не ночую.

А у Параски синяя запаска,

Эта запасной, как на ранние соль.

А у Параски синяя запаска,

До нее липну, как до цветка жмиль.

Я ее звал, как шла из лазка,

Стала червуна, как мак среди полей.

Из-за тебя, Парасун,

Я хожу блудом, дома не ночую.

А у Параски синяя запаска,

Эта запасной, как на ранние соль.