Формула кохання графа Каліостро - НеДіля

Ти не знаєш про що я,

Я не знаю про що ти,

Нам замало тих слів,

Які придумали люди.

Ти мовчиш не тому що,

Я мовчу не тому що,

Просто близько мочей

Можна дещо сказати.

Приспів:

Чи замало нам треба,

Щоб закохатися?

Чи багато нам треба,

Щоб об'єднатися?

І слова, навіть, зайві

Будуть, як грати.

Чи достатньо нам

Просто кохати?

Між планетами Сонце,

Як в кімнаті віконце.

Там буває похмуро,

А буває і весело.

Час від часу зникаєм,

Потім знов зустрічаєм,

Але відстань відносим —

Нам не порахувати.

Приспів.

Навіть граф Каліостро

Посміхався так гостро,

Але формулу кохання

Так і не зміг розгадати.

Уно-уно моменто,

Окрім всіх елементів,

Хто згадає про що я?

Хто розкриє нам карти?

Приспів.

(2)

Ты не знаешь о чем я,

Я не знаю о чем ты,

Нам мало этих слов,

Которые придумали люди.

Ты молчишь не потому, что,

Я молчу не потому, что,

Просто около мочей

Можно кое-что сказать.

Припев:

Маловато нам надо,

Чтобы влюбиться?

Много нам нужно,

Чтобы объединиться?

И слова даже лишние

Будут, как играть.

Достаточно ли нам

Просто любить?

Между планетами Солнце,

Как в комнате окошко.

Там бывает пасмурно,

А бывает и весело.

Иногда исчезаем,

Потом снова встречаем,

Но расстояние относим—

Нам не считать.

Припев.

Даже граф Калиостро

Улыбался так остро,

Но формулу любви

Так и не смог разгадать.

Уно-уно моменто,

Кроме всех элементов,

Кто вспомнит, о чем я?

Кто раскроет нам карты?

Припев.

(2)