Дивна - DYKTOR

Ти тріхи дивна ну експресивна

Ти тріхи дивна ну експресивна

І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало

Пофігу де тебе я водив наш

Місяць завжди світив нам місяці летять всі ці дні з життя

Пофігу вже тебе нема намисто ніби ти з дна

На вмисне там я пірнав наас так не розєднати хоч і зимна ця вода нам

Пофігу ніби диво ти дні пустив як дим але не жалів я

Раптом так вже світаааанок, і роса на дворі в коридорі чути шум це

Пофігу лоовлю тебе на бігу, а гу би дарять тепло?

В цій квітці колить стебло баблооо всі загладить в тобі ці шипи таке кіноо

Ти тріхи дивна ну експресивна

Ти тріхи дивна ну експресивна

І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало

Догорить вогонь

Зола, попіл, пил (Вооу)

В тобі нема нічьо мого

В мені нема нічьо твого

Ми були на пайках, на нервах

Від тебе, мене як нарка поперло

Питали, чого серце не твердне?

Бо я живий, не став манекеном!

Бо це забирає сили, я знаю, так

Ти дивна як погода, міняєш опади

Просто йдем далі

Сили нам новий день дає

В цих людях щастя нема

Світло в тобі

Не ний дарма!

Ти тріхи дивна ну експресивна

Ти тріхи дивна ну експресивна

І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало

Попіл падав мимо попільниці

Згадав миті ці

Де ти — моя видима ціль

Пам’ятають рубці все

Пофігу, все пофігу

Пофігу, все пофігу

Ти тріхи дивна ну експресивна

Ти тріхи дивна ну експресивна

І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало

Ты чуть странная ну экспрессивная

Ты чуть странная ну экспрессивная

И чувств так мало мало мало, так света в тебе, мало

Пофигу где тебя я водил наш

Луна всегда светила нам луны летят все эти дни с жизни

Пофигу уже тебя нет ожерелья словно ты соединяющая

На умышленное там я нырял наас так не разъединить хоть и зимняя эта вода нам

Пофигу будто чудо ты пустил как дым но не жалел я

Вдруг так уже светаааанок, и роса на дворе в коридоре слышен шум это

Пофигу ловлю тебя на бегу, а бы дарят тепло?

В этом цветке колет стебель баблооо все загладит в тебе эти шипы такое кино

Ты чуть странная ну экспрессивная

Ты чуть странная ну экспрессивная

И чувств так мало мало мало, так света в тебе, мало

Догорит огонь

Зола, пепел, пыль (Вооу)

В тебе нет ничего моего

Мне нет ничего твоего

Мы были на пайках, на нервах

От тебя, меня как наркова поперло

Спрашивали, чего сердце не твердеет?

Ибо я жив, не стал манекеном!

Потому что это отнимает силы, я знаю, да

Ты странная как погода, меняешь осадки

Просто идем дальше

Силы нам новый день дает

В этих людях счастья нет

Свет в тебе

Не зря!

Ты чуть странная ну экспрессивная

Ты чуть странная ну экспрессивная

И чувств так мало мало мало, так света в тебе, мало

Пепел падал мимо пепельницы

Вспомнил мгновения эти

Дети — моя видимая цель

Помнят рубцы все

Пофигу, все пофигу

Пофигу, все пофигу

Ты чуть странная ну экспрессивная

Ты чуть странная ну экспрессивная

И чувств так мало мало мало, так света в тебе, мало