Крила - Jamala

Я вмію літати, але хочу його крила

І в темряві сяють, але він для мене світило

Я вільна мов птаха, але хочу його небо

З усіх скарбів світу мені лише його дотик треба

Чому ти обрав мене?

І цей дивний шлях зі мною

На ньому багато каміння є

На ньому гора за горою

Чому ти несеш мене?

Коли далі йти не сила

Коли я в обіймах зневіри

Знімаєш для мене ти крила

У-уууу Крила

У-уууу Крила

У-уууу Крила

У-уууу Крила

Я довго шукала у темряві у небі по хвилях

Повірила в себе, але хочу лише його крила

Чому ти обрав мене?

І цей дивний шлях зі мною

На ньому багато каміння є

На ньому гора за горою

Чому ти несеш мене?

Коли далі йти не сила

Коли я в обіймах зневіри

Знімаєш для мене ти крила

І вчиш не зупинятись ніколи

Хоча через каміння та гори йти

На ньому так важко втрачати

Бувають злі люди, байдужі

А ти кажеш треба вибачати

Несеш мене через калюжі

А я сама вже вмію літати

Але хочу лише його крила,

А я давно вже вмію кохати

Але ніколи так не любила

Чому ти обрав мене?

І цей дивний шлях зі мною

На ньому багато каміння є

На ньому гора за горою

Чому ти несеш мене?

Коли далі йти не сила

Коли я в обіймах зневіри

Знімаєш для мене ти крила

У-уууу Крила

У-уууу Крила

Я умею летать, но хочу его крылья

И в темноте сияют, но он для меня светило

Я свободна как птица, но хочу ее небо

Из всех сокровищ мира мне только его прикосновение надо

Почему ты выбрал меня?

И этот удивительный путь со мной

На нем много камней есть

На нем гора за горой

Почему ты несешь меня?

Когда дальше идти не сила

Когда я в объятиях уныния

Снимаешь для меня ты крылья

У-уууу Крылья

У-уууу Крылья

У-уууу Крылья

У-уууу Крылья

Я долго искала в темноте в небе по волнам

Поверила в себя, но хочу только его крылья

Почему ты выбрал меня?

И этот удивительный путь со мной

На нем много камней есть

На нем гора за горой

Почему ты несешь меня?

Когда дальше идти не сила

Когда я в объятиях уныния

Снимаешь для меня ты крылья

И учишь не останавливаться никогда

Хотя через камни и горы идти

На нем так тяжело терять

Бывают злые люди, безразличные

А ты говоришь надо простить

Несешь меня через лужи

А я сама уже умею летать

Но хочу только его крылья,

А я давно уже умею любить

Но никогда так не любила

Почему ты выбрал меня?

И этот удивительный путь со мной

На нем много камней есть

На нем гора за горой

Почему ты несешь меня?

Когда дальше идти не сила

Когда я в объятиях уныния

Снимаешь для меня ты крылья

У-уууу Крылья

У-уууу Крылья