Табурет - Freel

Я бачив дуже дивний сон, я був у тих краях

Де людям, що живуть на березі, нема де сісти

Я бачив, як ти обійматимеш мене, а я

Я маю йти, поки живий іще, поки не пізно

Збилися різьби, я буду поруч в спеку й в заметіль

Я знаю, що далеко, але ми саме ті

І від сьогодні мій будинок — лише там де ти

Тільки не питай, скільки нам іти до мети

У сні я був щасливий з рюкзаком залатаним

Я не чекаю там зарплати або мультиплатини

Не виміряти кіловатами те Сонце із-за гір

Вітер здуватиме з облич відбитки столичних квартир

Там не працює ОВІР, і там мобільний не тяне

Ти не сумуй, повір, тебе люблю до нестями

Давай втічемо туди, де нема вистав і ток-шоу

Я покажу, шо я так довго шукав і знайшов

Я бачив сон — його ніхто не забере

Десь там на березі найбільшого на світі моря

Стоїть самотній дерев’яний табурет

Знаєш, і саме це я називаю воля

Я бачив сон — його ніхто не забере

Десь там на березі найбільшого на світі моря

Стоїть звичайний український табурет

Знаєш, і саме це я називаю воля

Вже інші берега зустрічають нас салютами

Нє-а, зовсім не в курсі про валюту ми

Блимає лампа, зламався компас

В паспорті штампи, на серці пломби,

А ми десь між вокзалами і терміналами ми

Але ж ти знала, що не термінатори ми

Ця втома закінчиться, як я і обіцяв

Ми вдома будемо, коли дійдемо до кінця

Я пам’ятаю, ноги геть не гнулися від страху

Також пригадую, як я за одну мить спітнів,

А між лопатками твої слова повзуть мурахами

Земля тим часом вилетала вже з-під ніг

Інших єдиних не може бути — отже, ти

Навіть коли над нами різні небеса — моя

Та сама, для кого я життя назад народжений

Дивись, ось нам на горизонті блимає маяк

Я бачив сон — його ніхто не забере

Десь там на березі найбільшого на світі моря

Стоїть самотній дерев’яний табурет

Знаєш, і саме це я називаю воля

Я бачив сон — його ніхто не забере

Десь там на березі найбільшого на світі моря

Стоїть звичайний український табурет

Знаєш, і саме це я називаю воля

Я видел очень странный сон, я был в тех краях

Где людям, живущим на берегу, негде сесть

Я видел, как ты будешь обнимать меня, а я

Я должен идти, пока еще жив, пока не поздно

Сбились резьбы, я буду рядом в жару и метель

Я знаю, что далеко, но мы именно те

И с сегодняшнего дня мой дом — только там где ты

Только не спрашивай, сколько нам идти к цели

В сне я был счастлив с рюкзаком залатаным

Я не жду там зарплаты или мультиплатины

Не измерить киловаттами то Солнце из-за гор

Ветер будет сдувать с лиц отпечатки столичных квартир

Там не работает ОВИР, и там мобильный нетянет

Ты не грусти, поверь, тебя люблю до неистовств

Давай бежим туда, где нет представлений и ток-шоу

Я покажу, что я так долго искал и нашел

Я видел сон — его никто не отнимет

Где-то там на берегу самого большого на свете моря

Стоит одинокий деревянный табурет

Знаешь, и именно это я называю воля

Я видел сон — его никто не отнимет

Где-то там на берегу самого большого на свете моря

Стоит обычный украинский табурет

Знаешь, и именно это я называю воля

Уже другие берега встречают нас салютами

Не-а, совсем не в курсе о валюте мы

Мигающая лампа, сломался компас

В паспорте штампы, на сердце пломбы,

А где-то между вокзалами и терминалами мы

Но ты знала, что не терминаторы мы

Эта усталость закончится, как я и обещал

Мы дома будем, когда дойдем до конца

Я помню, ноги совсем не гнулись от страха

Также помню, какая за мгновение вспотел,

А между лопатками твои слова ползут муравьями

Земля тем временем вылетала уже из-под ног

Других единственных не может быть — значит, ты

Даже когда над нами разные небеса — моя

Та самая, для кого я жизнь назад рожден

Смотри, вот нам на горизонте мигает маяк

Я видел сон — его никто не отнимет

Где-то там на берегу самого большого на свете моря

Стоит одинокий деревянный табурет

Знаешь, и именно это я называю воля

Я видел сон — его никто не отнимет

Где-то там на берегу самого большого на свете моря

Стоит обычный украинский табурет

Знаешь, и именно это я называю воля